Податки в україні

Прихильники Податкового кодексу стверджують, що жителі України недостатньо платять податків і зборів, і саме з цієї причини пенсії стареньких залишаються нікчемно малими. І настав час розібратися в усьому грунтовно.

У великій кількості ситуацій, говорячи про податки і збори, політики України заявляють, що українці платять мало податків. Найчастіше, вони наводять як приклад податки з заробітної плати. Насправді, вони є невеликими. На ділі виходить, що 15% становить податок з фізичної особи; 2% йдуть у Пенсійний фонд в якості внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; близько 0,6% становить внесок до Фонду загальнообов’язкового державного соц. страхування на випадок безробіття; і від 0,5 до 1% на соц. страхування на випадок втрати працездатності.

Виходить, перший податок йде безпосередньо в бюджет держави і витрачається на власний розсуд. Інші три, будучи цільовими зборами, повинні бути спрямовані саме на виплати пенсіонерам і безробітним. У загальній складності, з зарплати кожного громадянина перераховується 18,6% в бюджет держави. Якщо порахувати, то якщо ваша зарплата становить 4000 гривень, то на руки ви можете отримати 3742, в той час як 358 йде на користь держави. І скільки таких людей, і невже все одно не вистачає коштів?

Депутати і чиновники в один голос кричать, нібито в Україні більша частина економіки перебуває «в тіні» і це є повним неподобством. Податківці продовжують боротьбу із зарплатами в конвертах, але результату як не було, так і немає.

Якщо знову ж заглибитися в процес, то кожне підприємство з фонду зарплат до Фонду оплати праці платить податки в наступних розмірах: 33,26% від розміру зарплати співробітника йдуть у Пенсійний фонд; 1,6% в якості внеску до Фонду загальнообов’язкового соц. страхування на випадок безробіття і 1,4% на все в той же Фонд на випадок втрати працездатності; близько 0,56% і більше (іноді навіть до 13% на підприємствах з підвищеним ризиком) йде в якості страхового внеску від нещасних випадків на виробництві або захворювань, отриманих у зв’язку з професією.

І так, оголошуючи вам певну ставку, роботодавець вже віддає близько 36,82% від неї в бюджет держави. Варто зазначити, що це сума стягується до того, як частина грошей піде в якості податку на прибуток фізичних осіб та інші вирахування. Виходить, в країні діє подвійна система оподаткування громадян.

Знову ж таки, припустімо ваша заробітна плата становить 4000 гривень. Якби не стягувалися такі податки, вона була б на порядок вище — 5100. Але якщо подивитися з іншого ракурсу, то якщо б цей податок оплачувався не підприємством а вами, то на руки ви б отримували суму, набагато скромнішу — 2637 гривень.

Але не думайте, що це все ваші витрати. Існує ще такий приклад. Отримавши зарплату, ви, звичайно, йдете в магазин за продуктами. Але не забувайте, що з кожного товару ви віддаєте 20% його вартості знову державі. Цей ПДВ або його ще називають «податок з продажу» входить в ціну практично кожного товару, який ви купуєте або послуги, якоми користуєтеся. Якщо взяти сигарети і алкоголь, то в ціну такого товару включається ще й акцизний збір. Ви напевно помітили, як помітно подорожчали сигарети і алкоголь за останній час? Таке підвищення цін було обумовлено підвищенням акцизів. Звичайно, оцінити податки неможливо безпосередньо, лише побічно. Але загальна картина тож досить добре вимальовується. До бюджету на 2010 рік планувалося надходження близько 16,5 млрд гривень за рахунок акцизів, пов’язаних з шкідливими звичками. Це становить по 356 гривень з кожного громадянина в рік.

Можна ще додати 3% до цих розрахунків, так як в них не входили студенти, діти та пенсіонери, яким зарплата не платиться. Більш того, акцизний збір стягується і з продажу палива. І не варто думати, що це збір стосується тільки власників власного транспорту або тих, хто регулярно користується послугами таксі. Цей акцизний збір входить у вартість проїзду в простій маршрутці або автобусі. Не вдаючись в глибокі розрахунки, можна зробити висновок що держава забирає пристойну суму з вашої зарплати, залишаючи вам менше половини! Але й це ще не кінець.

В Україні існує безліч інших зборів. Наприклад, за користування мобільними послугами зв’язку доводиться віддавати 7,5% від витраченої на розмови суми на користь Пенсійного фонду.Купівля автомобіля теж виходить розкіш, адже в цьому випадку ви платите 3% від його вартості все в той же Пенсійний фонд. А в минулому такі ж збори стягувалися і при операції з обміном валюти. Але потім такі збори скасували.

Не так давно гроші автомобілістів йшли на дорожній збір. Його сума залежала від обсягу двигуна і варіювалася від 48 до 7000 гривень на рік. На даний момент такий збір планується замінити акцизом на бензин. Це, звичайно, правильніше: їздиш більше — плати більше.

Продаючи машину, ви знов-таки змушені заплатити 1% відсоток від отриманої з угоди суми, при спробі продати автомобіль вдруге податок складе 15%. І хоч це і безглуздо виходить, адже ви не отримуєте жодного прибутку з угоди, так як купували ви машину дорожче, ніж продаєте, але держава і тут вирішила поживитися.

Якщо ви є власником землі, будьте ласкаві платити податок на неї. Якщо ви вирішили купити або продати квартиру, викладіть державі 1% від суми укладеної угоди. Майже кожен громадянин хоч раз, але міняв місце проживання. Якщо таке трапилося, платите збір. Думаєте все? Знову не вгадали.

Кожен раз ви оплачуєте державне мито, звертаючись в державні органи за будь-яким дозволом або документами (як з паспортом). Ви змушені платити мито, перебуваючи у нотаріуса, в суді і в РАЦСі. Хоч такі розтрати зустрічаються і не так часто, але вони все ж віднімають відсоток від чесно зароблених вами грошей. А податки з продажу і купівлі квартири все ж складають пристойну суму, як не крути. Та й хто не користується мобільними послугами в 21 столітті.

Тепер ви знаєте, що більше половини грошей, що призначалися вам, на вашу зарплату, у результаті виявляються у держави. Це ми ще не рахували ті податки і збори, які має держава з імпорту. Адже все, чим не багата наша земля, обкладається пристойними податками. Але все одно, держава продовжує обдирати своїх же громадян, продовжуючи, не моргнувши й оком, пудрити нам мізки, повторюючи, що податків ми платимо мало …

Звичайно, в Україні факт зарплати в конверті дійсно існує. І це несе шкоду бізнесу, працівникам і державному бюджету. Але хіба можна за рахунок «білої» зарплати покривати існуючий дефіцит бюджету держави? Так не годиться. За останніми даними, які озвучило сам уряд, дефіцит Пенсійного фонду становить приблизно 60 млрд гривень. При такому розкладі фонд заробітної плати станом на 2012 рік у загальному не повинен бути менше 322 млрд. При зростанні зарплати, зменшиться загальна сума прибутку компаній та держ. бюджет в результаті не отримає податок на прибуток в повному обсязі.Але це податок не можна знижувати.

Добре, ми його не знижуємо. В такому випадку, додаткові витрати повинні бути включені в ціни. Ось він — ПДВ. Висновок: збільшення «білої» зарплати прямо пропорційно зростанню цін. І цього неможливо уникнути.

Залишити коментар