Що буде з податком на прибуток у 2011 році?

Отже, Податковий кодекс прийнятий, підписаний і залишилося менше двох тижнів до його офіційного вступу в силу. Які умови ставить нам цей вистражданий акт законодавства у питанні податку на прибуток підприємств? 

Олена Зайцева, старший юрист Cai & Lenard

Дивно, але саме положення Податкового Кодексу (далі Кодекс) про податок на прибуток викликає найменше критики. З оглядкою на попереднє регулювання, коротко розглянемо найцікавіші положення по пунктах.

Ставка і об’єкт оподаткування

Зменшення ставки податку на прибуток було і є яскравим і хвилюючим гаслом на захист нового Податкового Кодексу. Трохи стримане рекомендаціями МВФ, падіння ставки податку у фінальному варіанті Кодексу постало наступними цифрами:
25% залишаються до першого квітня 2011,
23% до 31 грудня 2011,
21% до 31 грудня 2012,
19% до 31 грудня 2012,
16% — з 1 січня 2014.

Сумарне зменшення податку на 9% виглядає досить переконливо. Однак необхідно пам’ятати про декілька пов’язаних положеннях Кодексу, згідно з якими оподатковуваний прибуток може відчутно зрости. Яким чином?

По-перше, через заборону відносити на валові витрати будь-які товари і послуги, придбані у платників єдиного податку (крім придбання робіт і послуг у фізичної особи — підприємця, який здійснює діяльність у сфері інформатизації). По-друге, через заборону включення до валових витрат послуг у сфері консалтингу, реклами, маркетингу та інжинірингу, які були надані нерезидентами, які мають офшорний статус. Не будуть включатися до валових витрат і роялті:
на користь нерезидента (в обсязі, що перевищує 4% від виручки за рік, що передує звітному);
на користь офшорних компаній;
на користь особи, яка не є фактичним (бенефіціарним) власником такої оплати за винятком випадків, коли фактичний власник надав право отримувати таку оплату іншим особам;
у разі, якщо роялтівиплачується щодо об’єктів, права інтелектуальної власності на які вперше виникли у резидента Україні.

Таким чином, законодавець очевидно переслідує благі цілі припинити схеми оптимізації з використанням «єдиноподатників» і виплат нерезидентам, одночасно компенсуючи зниження ставки податку на прибуток. Звичайно, не обійдеться без жертв, якими стануть платники єдиного податку, в тому числі законослухняні.

Окремий перелік з 23 пунктів доходів, які не підлягають оподаткуванню податком на прибуток, наданим статтею 136 Кодексу. Серед них аванси та ПДВ (за винятком випадків, коли продавець не є платником ПДВ), прямі інвестиції або реінвестиції в корпоративні права; кредити та позики; грошові кошти спільного інвестування; емісійний дохід; дивіденди (див. п. 153.3 Кодексу); майно і кошти, передані комісіонеру (повіреному, агенту) за договорами комісії, доручення, консигнації, тощо.; кошти та майно, повернуті власнику при ліквідації юридичної особи або припинення спільної діяльності; міжнародна технічна допомога, та інші.

Пільговики

Кому новий Податковий Кодекс надав деякі переваги при оплаті податку на прибуток? Першими в списку — платники податків з доходом менше 3 мільйонів гривень за рік: починаючи з 1 квітня 2011 до 1 січня 2016, вони можуть взагалі не платити податок на прибуток (а точніше, ставка податку для них становить 0%). Однак, є ряд умов, які такий платник податків повинен виконувати, щоб підпадати під нульову ставку. По-перше, його працівники (особи, які перебувають з ним у трудових відносинах) повинні отримувати зарплату розміром не менше 2х мінімальних заробітних плат, встановлених законом. По-друге, платник податків повинен відповідати одній з таких критеріїв:
бути створеним після 1 квітня 2011 р.;

протягом останніх трьох років (або, якщо з моменту створення пройшло менше трьох років — протягом всіх попередніх періодів) одержувати щорічний дохід урозмірі не більше трьох мільйонів гривень, при цьому середня кількість найманих працівників за весь період не повинна перевищувати 20 осіб;

в період до вступу Податкового Кодексу бути платником єдиного податку, мати виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до 1 мільйона гривень та середню кількість працівників — до 50 осіб.

При цьому необхідно враховувати, що якщо в будь-якому звітному періоді показник по доходу, середній кількості працівників або їх заробітної плати буде перевищено, то прибуток, отриманий у такому звітному періоді, повинна обкладатися податком у звичайному (не пільговому) порядку.

Нульова ставка податку на прибуток не поширюється на суб’єкти підприємництва, (а) створені шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації в період після вступу Кодексу в силу; (b) які проводять таку діяльність:

виробництво, оптовий продаж, експорт та імпорт підакцизних товарів;
оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;
операції з нерухомим майном, оренду;
діяльність у сфері розваг (див. ст. 14 Кодексу);
фінансову діяльність і діяльність з обміну валют;
виробництво, оптову та роздрібну продаж паливно-мастильних матеріалів;
видобуток, серійне виробництво і виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;
видобуток і реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;
діяльність з надання послуг пошти і зв’язку;
діяльність з організації торгів (аукціонів) предметами мистецтва, колекціонування або антикваріату;
діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення;
охоронну діяльність;
зовнішньоекономічну діяльність;
виробництво продукції на давальницькій сировині;
виробництво і розподіл електроенергії, газу та води;
діяльність у сфері права, бухгалтерського обліку, інжинірингу, надання послуг підприємцям.

У відповідності з Податковим Кодексом, від податку звільняється прибуток:
приватних дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів (отримана від надання освітніх послуг);
від продажу в Україну продуктів дитячого харчування власного виробництва (спрямована на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін таких продуктів);
підприємств і організацій, заснованих організаціями інвалідів (з деякими умовами і виключеннями);
від ряду програм, пов’язаних з ЧАЕС (при певному використання засобів);
Міжнародного дитячого центру «Артек» і Українського дитячого центру «Молода гвардія»;
підприємств енергетичної галузі в рамках визначених Кодексом;
деякі доходи неприбуткових організацій та установ, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Особливі правила оподаткування передбачені Податковим Кодексом для виробників сільськогосподарської продукції, страховиків, виробників енергоефективних технологій.

Варто звернути окрему увагу на дату, з якої застосовуються норми Розділу III (Податок на прибуток): дані норми використовуються для розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат на 1 квітня 2011, крім окремо обумовлених у Перехідних положеннях пунктів. Зокрема, вже з 1 січня 2011 року на десять років звільняється від оподаткування прибуток:

від надання готельних послуг (готелі категорії від 3 до 5 «зірок»);
від основної діяльності підприємств легкої промисловості (крім виробництва продукції на давальницькій сировині);
від продажу електричної енергії, створеної з відновлюваних джерел енергії;
від основної діяльності підприємств суднобудівної промисловості;
від основної діяльності підприємств літакобудівної промисловості;
підприємств машинобудування для агропромислового комплексу.

Ті ж Перехідні положення передбачають звільнення (але вже з іншим формулюванням: «до 1 січня 2020 року») від оподаткування прибутку:
виробників біопалива;

підприємстввід одночасного виробництва електричної і теплової енергії та / або теплової енергії з використанням біологічних видів палива;
виробників техніки та обладнання, визначених Законом України «Про альтернативні джерела енергії»;
від видобутку та використання газу (метану) вугільних родовищ.

Не забув законодавець і про книжкову справу: до 1 січня 2015 року звільнена від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий від виготовлення на території України книжкової продукції. Що стосується пільг для вітчизняної кінематографії, то до 1 січня 2016 не включаються до доходу кошти або вартість майна, отримані виробниками фільмів та мультиплікації і спрямовані на виробництво національних фільмів.

Необхідно враховувати, що пільги, передбачені Перехідними положеннями, застосовні, коли суми, звільнені від оподаткування, спрямовуються на збільшення обсягів виробництва (надання послуг); переоснащення матеріально-технічної бази, впровадження нових технологій; повернення кредитів, узятих з перерахованими цілями. Якщо платник порушує ці умови, він зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання та сплатити розраховану відповідно до Кодексу пеню. Цікаво зауважити, що порядок цільового використання звільнених від оподаткування коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Деякі питання адміністрування та оскарження

Серед нововведень Податкового Кодексу важливе місце займає зміна в порядку визначення дати виникнення податкового зобов’язання:
дохід від реалізації товарів визначається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар,
дохід від надання послуг та виконання робіт визначається за датою акта (чи іншого відповідного документа), що підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Нагадаємо, що раніше діяла концепція першої події, відповідно до якої податкове зобов’язання виникало (а)у момент отримання авансу в рахунок продажу, або (b) у момент відвантаження товарів (фактичного надання послуг, надання робіт): в залежності від того, яке з цих двох подій відбувалося першим.

Приємно згадати і одну з останніх поправок до Кодексу, за якою обов’язок доказування правомірності рішень контролюючих органів лежить на відповідних контролюючих органах. Якщо ж платник оскаржує рішення податкового органу в суді, звинувачення в ухилянні від сплати податків не може грунтуватися тільки на такому рішенні.

Разом

Навіть серед коротко освітлених вище положень Кодексу з податку на прибуток крім помітного негативу є кілька щодо позитивних нововведень, зокрема зменшення ставки податку та податкові «канікули» для багатьох видів підприємств. Наскільки реально буде використовувати задекларовані правила на практиці, покаже час і «настрій» гос.аппарата. Безсумнівно, що змінилися умови і поставлені обмеження спровокують активну роботу зі створення нових схем оптимізації оподаткування. Але очікувати істотних змін на краще на підставі положень Кодексу найближчим часом не доводиться не стільки через його недосконалість, скільки через сформованих принципів відносини платників і податкових служб.

1 коментар до “Що буде з податком на прибуток у 2011 році?”

  1. […] ухвалить у другому читанні запропонований новий Податковий кодекс,то малий і середній бізнес з часом зникне в Україні. […]

Залишити коментар