Як жити без грошей

Домовимося відразу — зовсім без грошей жити неможливо.

Якщо тільки не мати багатих родичів, які, чомусь вирішили утримувати вас, отакого здорового бика, який міг би і сам заробити.

Завдання здається нерозв’язним …

Але насправді — це така дрібниця, що і думати нема про що. Хіба тільки вигадати якісь немислимі ситуації, що межують з кінематографічними вигадками.

Найпростіший вихід підказаний нам в романі відомого норвезького письменника Кнута Гамсуна «Голод». Якщо ви не читали його — прочитайте. Він вартий того. В кінці книги герой, вдосталь наголодувався, йде за горизонт на торговому судні. Він влаштувався туди моряком.

Ось вам і вихід № 1.

Якщо нічого їсти — йдіть на службу з повним пансіоном. В армію, на флот, у волонтери.

Так, так … За тисячі років тут нічого не змінилося. Першим ділом вас нагодують.

А потім ще й грошей дадуть, якщо вистачить здоров’я все це винести.

Місць з годівлею (або з запасом продуктів на зміну) не так вже й мало — геологія, метеостанції, сторожа на віддалених об’єктах, різні експедиції (та хоч в Антарктиду), куди потрібні різноробочі.

Якщо знаєте англійську мову і документи в порядку — можете виїхати і за кордон, на все готове, отримавши інформацію на сайті вербування волонтерів. Тільки знайдіть спочатку можливість дізнатися поточніше — рабів тут вербують, або добровільних помічників у лепрозорії Зімбабве або Сейшел. Гроші вам знадобляться тільки добратися і оплатити послуги фірми-організатора «незабутнього туру».

Працювати вам доведеться не по-дитячому, так і знайте. Але не як в армії, або в легіонерів — «батальйонах смерті».

Хтось пішов в Тибет, хтось в Китай … Самі собою, майже без грошей … Про них нічого не чути … Розчинилися на просторах …

Знаєте таких? Ні … Це не вихід.

Якщо ви віруюча (по-справжньому, а не по моді) — вам буде легше, бо брати по вірі завжди допомагають мандрівникам, прочанам. Тільки треба зрозуміти — яка мета вашого паломництва. І якщо ця мета — жити за чужий рахунок, то ізбави Боже від таких паломників.

А якщо ви віруюча глибоко і щиро — вас чекають монастирі. Там люди думають про Бога, а не про їжу, як всі інші. Їжа там сама собою якось відбувається. У результаті праці та централізованого постачання ..

Але це все варіанти такі, коли ви, працею і доброю волею заслуговуєте собі їжу і питво. Це — звичайна справа.

А ось як бути, якщо життя зовсім по-злому з вами обійшлося?

Якщо воно одним махом викинула вас на узбіччя?

Якщо воно позбавило вас ось цієї простоти — піти, поступити на службу …

Якщо вам все треба починати спочатку …

Як бути тоді?

Запам’ятайте кілька заповідей, вони прості й правильні протягом століть:

Ніколи не треба впадати у відчай

Алкоголь ваш ворог, а не друг-утішник

Чистота — запорука не лише здоров’я, а й того, що вас вислухають, не погнав відразу

Ні слова брехні, ні найменшої спроби крадіжки

Доброта і чесність — ваш шанс врятуватися

Хто не просить — тому завжди дадуть

Світ не без добрих людей

Згадайте — що ви вмієте робити. Знайдіть роботу за їжу, не просіть грошей. І вам дадуть і їжу, і гроші, і добре слово на доріжку. Або корисну інформацію, яка для вас зараз — на вагу золота. Кожен день, незалежно від того, в якій країні ви виявилися — продумуйте і здійснюйте план свого порятунку, не порушуючи заповідей. Шукайте місця подешевше, студентські готелі і гуртожитки, ліжко-місце за невелику плату, скромну їжу, душ і можливість утримувати одяг в чистоті. Робіть добрі справи усюди, де можливо — вам дадуть за це достатньо, щоб протриматися перший час.

Не ризикуйте йти в секти — там можна потрапити в кабалу за тарілку супу.

Не гидуйте нічліжки — там годують, можна попрати і покупатися.

Дізнайтеся (саме там) — де ще можна отримати безкоштовне харчування, де знаходиться Червоний хрест, адреси інших нічліжок. І всюди намагайтеся допомогти персоналу, виконати доручення, допомогти розвантажити машину, помити підлогу — не вимагаючи за це нічого.

Не турбуйтеся. Вас не скривдять — обов’язково отримаєте їжу або трохи грошей.

Шукайте редакції газет, що здійснюють допомогу бездомним.

Там дають роботу.

Там, де дозволена торгівля з рук — завжди можна знайти оптовика на якийсь товар, виклянчити і оплатити (накопиченим стартовим капітальцем) невелику партію товару, збувши який, ви можете заробити собі на життя.

Також можна стати вуличним продавцем у якоїсь невеликої фірми (такі люди завжди потрібні), заробити носінням реклами, роздачею газет і листівок, розклеюванням оголошень.

Знайти житло можна недорого — але за межею міста. Можна і безкоштовно — якщо влаштуватися до людей похилого віку, яким потрібен догляд і допомогу по господарству. Таких нужденних можна знайти і в місті.

А далі — громадити, не витрачати, одягтися, знайти можливість вчитися якомусь ремеслу, вивчити мову (якщо ви за кордоном), освоїти інтернет і потрібні програми.

І тоді більше нема про що горювати.

Ви вже довели собі те, що ви господар свого життя.

Вам тепер будь-які завдання по плечу.

Головне — це вибратися в найважчий період.

Не панікувати, не втрачати присутності духу, вірити в себе і людей, йти не туди, де наливають, а де можуть допомогти влаштуватися, і завжди — розпитувати про все.

Язик доведе вас, у такому випадку, не тільки до Києва — він доведе вас до нормального життя, до благополуччя і достатку.

Потрібно лише завзятість, доброта і терпіння.

Залишити коментар